17 січна 2025 року похмура погода на Петрівщині співпала з настроєм її мешканців та родини на прізвище П‘ята.
Ще зовсім нещодавно жевріла надія, що син Анатолія і Людмили Олександр знаходиться десь в полоні. Звістка про його зникнення безвісті надійшла в родину 14 місяців назад.
Весь цей час мама Людмила уповаючи на чудо молила Господа і коліноприклонно промовляла слова в храмі Божому: «нехай буде Воля Твоя…».
Та у Бога є промисл, який не завжди дає відповіді на наші запитання. На цей раз чуда не трапилося.
І сьогодні, по Його Волі, тіло героїчно загинувшого П‘яти Олександра Анатолійовича з почестями віддали в обійми землі, де колись, в майбутньому, наш Спаситель сподобить його воскресінню із мертвих.
Натомість лунала молитва, яка із уст всіх присутніх злітала до неба і вимолювала спокій безсмертній душі.
Єдиний, хто точно не забуде про Олександра так це Бог, в якого немає мертвих, в Нього всі живі!
А тут, на землі, пам‘ять про Олександра буде жити до тих пір, поки б‘ється серце його рідних тата й мами.
Чин православного поховання воїна П‘яти Олександра провели священнослужителі Петрівського округу Олександрійської єпархії Української Православної Церкви протоієрей Димитрій Городецький та протоієрей Михаїл Царук.
До небесного війська приєдналася ще одна душа. Тому нам всім сьогодні потрібно жити так, щоб їх жертва не була даремною.
Вічна пам‘ять герою України, Царство Небесне!
Бог понад усе!
Україна – Божа земля!

Інформацію та фото надав: Протоієрей Димитрій Городецькій