Вівторок 2-ї седмиці після Пасхи. Радониця. Поминання спочилих. Прор. Єремії. Сщмч. Макарія, митр. Київського.

У вівторок 2-ї седмиці після Пасхи, високопреосвященнійший Боголєп митрополит Олександрійський і Світловодський очолив Божественну Літургію в кладбіщенському храмі на честь святих вмчч. Феодора і Анастасії.

Його Високопреосвященству співслужили; благочинний Олександрійського округу протоієрей Олексій Микитенко, благочинний Світловодського округу протоієрей Олег Тарахненко та духовенство Олександрійського благочиння.

На сугубій єктенії були піднесені особливі молитви за воїнів-захисників України, усіх знедолених, нужденних та постраждалих від війни.
Після Божественної Літургії владика разом з духовенством звершили заупокійну панахиду.
Наприкінці преосвященний владика Боголєп нагородив громаду Митрополичою грамотою, настоятеля храму протоієрея Олексія Микитенко відзнакою на честь святих прп. Антонія і Феодосія Печерських.

Парафія храму св.вмчч. Феодора і Анастасії відзначає 20-річчя.
Цими днями дружна громада храму Великомучеників Феодора Тирона і Анастасії Узорішительниці відзначає круглу дату з дня свого заснування.
Двадцять років тому новий храм було освячено самим Предстоятелем Української Православної церкви Блаженнішим митрополитом Володимиром. Церква на північному в’їзді до Олександрії, біля старого цвинтаря, одразу стала окрасою мікрорайону, тепер вона добре відома всім городянам.
Храм будувався, як то кажуть, з нуля, і був зведений трудами Почесного громадянина Олександрії генерала Юрія Федоровича Кравченка. До будівництва церкви також були причетні інші городяни, прізвища яких добре знайомі олександрійцям – М. Лавренко, Л. Храмченко, С. Цапюк, Г. Стрижкіна, М. Непійвода та інші. Загалом у будівельних роботах було задіяно 25 організацій, насамперед місцевих. Відомо, що будувався храм за оригінальним проектом авторства Ірини Кравченко – старшої дочки Юрія Федоровича, за оформлення іконостасу відповідали столичні художники, а розписував його олександрійський художник О. Охапкін.
Волею Божою в ті вже далекі часи храм було збудовано менш ніж за рік. У липні 2003-го відбулося закладання фундаменту, у грудні – освячення хрестів, а напередодні Великодня 2004-го, за великого, як кажуть, зібрання народу та за участю багатьох високих гостей, освятили вже повністю готову церкву.
З того часу ось уже два десятки років і парафіяни цієї церкви, і багато олександрійців дякують Господу за те, що він послав колись добрих людей, які буквально подарували нашому місту такий чудовий храм. Імена всіх їх пам’ятають у церкві, і весь приход храму Великомучеників Феодора Тірона та Анастасії Узорішительниці моляться за них.
За минулі роки в парафіі служило кілька священиків, зокрема о. Вадим (Козенко) та о. Вадим (Федоренко). А тепер, протягом уже п’ятнадцяти років, настоятелем церкви служить протоієрей Олексій (Микитенко), який також є благочинним Олександрійського округу.
Храм Святих Великомучеників Феодора та Анастасії розташований на самому краю міста, і відразу після його відкриття багато олександрійців дивувалися – хто ходитиме сюди, у це дуже віддалене місце? Але сьогодні вже важко уявити північну околицю Олександрії без цієї церкви, без її куполів, що височіють на 27 метрів над впорядкованою та давно вже обжитою територією. А серед її парафіян, до речі, не лише жителі найближчого мікрорайону: багато хто, обравши саме цю церкву та її настоятеля, дістаються богослужінь із віддалених частин міста.
Секрет у тому, що тутешня громада – як одна велика родина, тут завжди особливо тепла атмосфера і на службах, і на інших загальних зібраннях. Адже крім щирої молитви, що підноситься у храмі, парафіян об’єднують й інші спільні справи – наприклад, допомога нужденним, збирання коштів переселенцям, організація обідів для незаможних.
Одним словом, давайте побажаємо приходу храму Феодора і Анастасії з нагоди його двадцятого дня народження Божого благословення, заступництва його святих Великомучеників, багатьох років служіння на славу Господа і для Спасіння душ наших!