Отець Нікіта проходив тяжкі випробування: заслання, гоніння, карну справу … Але милістю Божою залишився живий. Разом по одній справі проходив з преподобним Варсонофієм Херсонським. Як і інші тверді сповідники землі Олександрійської, він зберіг вірність Христу там, де людськими силами вистояти було майже неможливо.

Козак за походженням,  після заслання повернувся служити на рідну землю в Олександрію, де і був похований. Його родина також понесла свій хрест: дітей таврували як «ворогів народу», пережили втрати, голодомор, приниження… Але віра не згасла. На його могилі завжди тихо і мирно і серце не поспішає йти звідти.

Сьогодні, у день його народження, з благословіння Високопреосвященнішого Боголєпа, митрополита Олександрійського і Світловодського, протоиєрей Олексій Микитенко, благочинний Олександрійського округу, відвідав місце поховання отця Нікіти та разом із родиною і прихожанами храму св.вмчч.Феодора Тирона і Анастасії Узорішительниці звершив молитву за спочилого пастиря.

Ми згадуємо його з вдячністю та благоговінням. Для багатьох він приклад мужності й вірності, молитвенник і заступник, який  по особливому відчувається серцем.

Царство Боже  сповіднику віри Христової, протоієрею Нікіті Ольшанському.

Нехай його молитвами Укріплює і нас Господь у непрості часи. 🙏

Протоієрей Олексій Микитенко