Сьогодні, 03 жовтня 2023 року, наша громада провела в останню дорогу свого земляка Чечеля Олега Миколайовича.
Олег народився 08 липня 1977 року. Навчався у Петрівській середній школі № 1. Після закінчення 9-ти класів школи юнак став учнем Димитрівського ПТУ, де отримав спеціальність бджоляра-тракториста.
За мирного життя Чечель Олег Миколайович працював механізатором у СВК «Колос», слюсарем тракторної бригади в ПСП «Богнер», робітником у філії «Петрівський райавтодор» та монтером колії залізничного цеху кар’єрів № 3 та № 4 ПрАТ «ЦГЗК».
Він був скромним, працьовитим, безвідмовним… Люблячим сином, батьком, братом. Ніколи не цурався будь-якої роботи.
13 червня 2023 року Олег Миколайович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу ніс солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти. Загинув воїн 29 серпня в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області під час артилерійського обстрілу, отримавши поранення, не сумісні з життям.
Церемонія прощання із захисником відбулася з усіма військовими почестями та церковним обрядом, який провели священнослужителі Української Православної Церкви протоієрей Димитрій Городецький і протоієрей Михаїл Царук.
Коридором шани проводжали петрівчани Героя до місця останнього і вічного спочинку. Поховали Героя під залп почесної варти та Державний Гімн України на центральному кладовищі на Алеї Слави.
Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати… Без батька залишився малолітній син Максим. Нехай душа загиблого воїна Чечеля Олега Миколайовича знайде вічний спокій.
Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас.
Герої не вмирають, вони навічно вписують своє ім’я в історію боротьби українського народу за свою незалежність. Не забудемо жодного, хто поліг за рідну землю. Не пробачимо жодного втраченого життя! Здобудемо Перемогу! Ніхто і ніколи не здолає міць українського народу!
Слава Україні!