На площі перед міською радою зібралися ветерани афганської війни, представники влади, громадських організацій та небайдужі мешканці міста.В цей день згадували тих, хто пройшов через дев’ять років, один місяць і двадцять один день тяжких випробувань, мужності та болю. Згадували родини, які чекали, молилися, сподівалися… І тих, хто так і не повернувся додому.

Для Церкви кожне людське життя це безцінний дар Божий. Найдорожче, що має людина це її життя. І коли воно обривається війною, серце не може мовчати. Тому ми пам’ятаємо кожного і молимося за кожного: за спочилих воїнів, які виконували свій обов’язок, за тих кого вже немає поруч із нами, за родини що несуть у серці невимовний біль втрати.

У храмі святих великомучеників Феодора Тирона і Анастасії Узорішительниці, що знаходиться біля центрального міського кладовища, напередодні пам’ятної дати була звершена панахида за всіх полеглих захисників, які в усі часи поклали своє життя за нашу землю і віру.

Сьогодні, коли наша країна знову переживає страшне випробування війною, ця молитва звучить особливо глибоко. Ми молимося і за наших сучасних захисників, які боронять Українську землю.Просимо Всемилостивого Господа укріпити їх, зберегти від усякого зла, подати силу, мужність і повернутися  живими до рідних домівок, і водночас підносимо щиру молитву щоб Господь припинив це кровопролиття, дарував мир нашій землі та втішив кожне зранене серце.

Пам’ятаємо подвиг кожного. Молимося за всіх. І віримо, що любов сильніша за смерть, а Божа правда сильніша за будь-яку війну.

Протоієрей Олексій Микитенко